Новини

До кінця грудня 2025 року в Україні триватиме експериментальний проєкт, розпочатий Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності в 2024 році. Проєкт спрямований на те, аби внутрішньо переміщені особи, які потребують сторонньої допомоги, отримували послуги підтриманого проживання чи стаціонарного догляду і при цьому зберігали право самостійно приймати рішення щодо свого життя.  

Уявіть: людина змушена залишити свій дім і переїхати в інше місто. Раніше це означало втрату звичного кола підтримки й довгі пошуки нових можливостей. Тепер усе інакше. За принципом «гроші ходять за людиною» соціальні послуги йдуть слідом — незалежно від того, де вона опинилася. Фінансування бере на себе держава, тож допомога доступна всюди. Це означає, що якісну підтримку можна отримати не лише «за пропискою», а саме там, де вона реально потрібна. 

Послуги підтриманого проживання 

Це соціальна послуга для людей, які через інвалідність, психічні чи інші стани потребують постійної або регулярної допомоги в побуті, але можуть жити у громаді (не в інтернаті). 

• Людина мешкає у спеціально облаштованому будинку чи квартирі (іноді груповому), 
• Отримує супровід соціальних працівників, які допомагають у щоденних справах: приготування їжі, прибирання, користування транспортом, ведення фінансів, організація дозвілля, 
• Отримує підтримку у соціальній інтеграції (спілкування, відвідування закладів, робота чи навчання). 

Мета — щоб людина могла максимально самостійно жити у звичному середовищі та не потрапляла в інституції. 

Послуги стаціонарного догляду 

Це допомога людям, які не можуть самостійно себе обслуговувати через вік, інвалідність або тяжкі хвороби, і тому потребують цілодобового догляду. 

• Зазвичай надаються у спеціалізованих закладах (будинки-інтернати, геріатричні пансіонати, центри соціального обслуговування), 
• Забезпечують проживання, харчування, медичний та соціальний догляд, гігієну, 
• Можуть включати паліативну допомогу. Паліативна допомога — це система медичних та соціальних заходів, спрямованих на покращення якості життя людини, яка має невиліковне, тяжке чи смертельне захворювання. 

Мета — цілодобовий захист і турбота про тих, хто не може жити самостійно. 

Як ВПО може отримати соціальну послугу? 

Процес отримання послуг максимально спрощений.  

1. Людина подає письмову або електронну заяву до відділу соціального захисту населення за місцем проживання чи звернення. Заяву також можна подати до органів місцевого самоврядування або спеціально створених центрів надання соціальних послуг. Зверніть увагу, якщо отримувач послуг не може цього зробити самостійно, на допомогу приходить фахівець із соціальної роботи.  

2.Необхідно обрати надавача соціальних послуг. Тут також мають допомогти органи місцевого самоврядування або центри надання соціальних послуг. 

3.Укладається договір із надавачем послуг.  

4.В банківській установі оформлюється картка зі спеціальним режимом використання. 

5.Людина отримує послуги, а держава перераховує кошти для їх оплати на банківську картку через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.  

6.Отримувач послуг сам розраховується за надані послуги зі спеціального рахунку. 

Завдяки експериментальному проєкту соціальні послуги є більш доступними для людини навіть тоді, коли їй доводиться змінювати місце проживання. Де б вона не перебувала, підтримка буде поруч. А витрати на це бере на себе держава, гарантувавши людям стабільний і рівний доступ до якісної допомоги. 

Цей інформаційний матеріал створено в рамках проєкту, що реалізується Данською радою у справах біженців (DRC) завдяки фінансуванню в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору (авторам) та не обов'язково відображають погляди Європейського Союзу або DRC. Ні Європейська комісія, ні DRC не можуть нести відповідальність за зміст цього матеріалу.