Мобінг — не норма: тепер представники Держпраці можуть перевіряти роботодавців
З 1 жовтня 2025 року в Україні почав діяти новий закон, який дозволяє працівникам скаржитися на мобінг (цькування) на роботі та ініціювати позапланові перевірки Держпраці. Що таке мобінг та яка відповідальність передбачена за це ми писали у статті за посиланням.
Що змінюється
Тепер будь-який працівник, який зазнав мобінгу, може звернутися до Державної служби з питань праці або її регіонального управління. За зверненням працівника інспектори можуть провести перевірку робочого місця — окремо, не поєднуючи її з іншими перевірками.
Під час перевірки фахівці мають право опитувати працівників, збирати письмові свідчення й аналізувати ситуацію, щоб встановити, чи дійсно відбувається цькування.
Як діяти, якщо ви зіткнулися з мобінгом?
1. Повідомте роботодавця
Спочатку варто звернутися до до свого керівника, HR-відділу або профспілки. У заяві потрібно коротко описати, що саме відбувається, хто до цього причетний і які є докази — наприклад, листування, свідчення колег, записи розмов. Роботодавець зобов’язаний розглянути звернення й провести внутрішнє розслідування.
2. Зверніться до Держпраці
Якщо проблему не вирішено, працівник може звернутися до Держпраці із заявою про перевірку. Подати її можна особисто або через сайт Держпраці. Якщо інспектори підтвердять наявність мобінгу, вони можуть зобов’язати роботодавця усунути порушення й притягнути винних до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, за мобінг передбачено адміністративне покарання — штраф від 850 до 3400 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
3. Подайте позов до суду
Якщо працівник хоче офіційно визнати факт мобінгу, він може звернутися до суду.
Довести цькування непросто — потрібно показати, що дії були системними, навмисними і мали негативні наслідки. Якщо суд підтвердить факт мобінгу, працівник має право:
- розірвати трудовий договір за власним бажанням (ч. 3 ст. 38 КЗпП);
- отримати вихідну допомогу — не менше трьох середніх зарплат;
- вимагати відшкодування витрат на лікування;
- отримати компенсацію моральної шкоди.
Який спосіб захисту є найефективнішим?
Кожен із наведених способів захисту має свої переваги та недоліки. Внутрішнє звернення до роботодавця зазвичай є найшвидшим способом реагування, адже дозволяє врегулювати ситуацію без залучення контролюючих органів чи суду. Водночас ефективність цього шляху залежить від позиції керівництва та реальної готовності роботодавця розслідувати випадки мобінгу.
Звернення до Держпраці є більш формалізованим інструментом захисту, який дозволяє отримати офіційний висновок державного органу щодо наявності мобінгу та зобов’язати роботодавця усунути порушення та перешкоди для безпечних умов праці. Проте перевірка потребує часу, а її результати мають адміністративний характер — Держпраці може видати припис або скласти протокол, але не може відшкодувати працівнику моральну чи матеріальну шкоду.
Судовий захист є найбільш комплексним, адже дозволяє не лише встановити факт мобінгу, а й отримати компенсацію — за моральну шкоду, вихідну допомогу або витрати на лікування. Водночас цей шлях потребує більше часу, належної доказової бази та юридичної підтримки.
Таким чином, найдоцільніше спершу використати внутрішні та адміністративні механізми реагування, а у випадку їхньої неефективності — звертатися до суду для повного відновлення порушених прав.
Не мовчіть про мобінг
Мобінг — це не «дрібниця», а порушення ваших трудових прав. Кожен працівник має право на безпечні та гідні умови праці. Якщо ви стикаєтесь із приниженням, ізоляцією чи системним тиском на роботі — не мовчіть і звертайтеся по допомогу.
Якщо ви стикнулися з мобінгом і потребуєте юридичної допомоги — звертайтеся до юристів цифрової платформи Pravo Vsim за посиланням.