Внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно : як це зробити

Якщо ваше житло або інше нерухоме майно набуте чи збудоване до 2013 року, варто перевірити, чи внесене воно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Якщо ні — рекомендується це зробити.

Реєстрація дає вам:

1. можливість отримати компенсацію (наприклад, за програмою «єВідновлення»);
2. юридичний захист права власності;
3. можливість продавати, дарувати або передавати у спадщину майно;
4. доступ до кредитування;
5. можливість звернення до міжнародних компенсаційних механізмів (зокрема Реєстру збитків для України).

Без внесення даних до ДРРП участь у програмі «єВідновлення» неможлива.

Водночас відсутність запису в реєстрі не означає втрату права власності, якщо воно було набуте законно. Але це створює практичні труднощі.

Реєстрація речових прав на житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно — це офіційне підтвердження з боку держави того, що ви набули, змінили або припинили право власності. Це відбувається шляхом внесення відповідної інформації до реєстру.

Якщо документи на майно втрачені або архіви знищені, своє право власності все одно можна підтвердити — через витяг із ДРРП, без необхідності отримувати паперові дублікати. Це особливо важливо для внутрішньо переміщених осіб і людей, чиє житло було пошкоджене або зруйноване під час війни.

Перевірити, чи внесене ваше майно до реєстру і чи коректні там дані (зокрема за період 2003–2012 років), можна онлайн через портал diia.gov.ua. Для цього потрібно авторизуватися в особистому кабінеті за допомогою електронного підпису, обрати послугу «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», ввести один із параметрів пошуку — наприклад, ПІБ, податковий номер, адресу або кадастровий номер — оплатити послугу і отримати витяг у форматі PDF.

Для перевірки відомостей можна також використати сторонні сервіси:

► Сервіс Opendatabot.

► Сервіс ДРРП .

Зверніть увагу! Авторизуватися можна як за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), так і з Дія.Підпис. Як створити електронний підпис читайте за посиланням.

До кого звернутися, щоб зареєструвати речове право на нерухоме майно?

►Державний реєстратор.

►Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

►Державні нотаріальні контори або приватні нотаріуси.

►Самостійно через портал “Дія”.

Які документи потрібні для реєстрації права на нерухомість в Україні?

1. Заява на реєстрацію.
2. Документ, що підтверджує право власності: договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про спадщину або інший документ, що підтверджує ваше право на нерухомість.
3. Технічний паспорт.
4. Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
5. Документи про оплату адміністративного збору.
6. Додаткові документи: якщо нерухомість оформлена на кількох власників, можуть знадобитися їхні підписи та згоди, довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку, копії документів тощо.

Важливо! Неправильне оформлення документів при реєстрації права власності на нерухомість може призвести до негативних наслідків, серед яких є відмова у державній реєстрації.

Які строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з ДРРП?

Строк проведення процедури не повинен перевищувати 5 робочих днів з моменту подачі заяви, проте залежить від навантаження реєстратора в регіоні.

Яка вартість проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав?

Вартість державної реєстрації права власності становить 332,80 грн (станом на момент публікації даного матеріалу). Розмір адміністративного збору та інші тарифи визначені у статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», де також передбачені випадки звільнення від оплати.

Під час воєнного стану діють додаткові пільги. Зокрема, згідно зі змінами, внесеними Постановою №966 до Постанови №209, від сплати адміністративного збору звільняються внутрішньо переміщені особи, а також ті, хто має зареєстроване або задеклароване місце проживання на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях, включених до відповідного переліку. Ця пільга діє на період воєнного стану та ще протягом одного місяця після його завершення.

Важливо! Пільга не розповсюджуються при здійсненні операцій через Портал “Дія”.

Які можуть бути результати розгляду заяви

Позитивний — реєстрація і формування витягу, який формується в паперовій формі (з підписом та печаткою) або в електронній формі (з QR-кодом для перевірки, отримується онлайн).

Негативний — письмова відмова в проведенні реєстрації.

Якщо ви отримали відмову в реєстрації майна

Якщо ви отримали відмову в реєстрації майна, державний реєстратор має надати письмове рішення із зазначенням причин. Якщо недоліки можна виправити, варто зібрати додаткові документи і повторно подати заяву. Якщо ж ви вважаєте відмову неправомірною, її можна оскаржити через Міністерство юстиції або його територіальні органи — відповідної комісії з питань державної реєстрації.

Зробити це потрібно протягом двох місяців з моменту, коли ви дізналися або могли дізнатися про порушення своїх прав. Скаргу подають у письмовій формі. У ній слід зазначити свої прізвище, ім’я та по батькові, адресу проживання і контактні дані, опис оскаржуваного рішення або дій, пояснення, у чому саме полягає порушення, а також свої вимоги і дату складання звернення. Скарга має бути підписана заявником або його представником. Її також можна подати в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Розгляд триває до 1 місяця з можливістю продовження до 45 днів.

В якому випадку доведеться звертатися до суду?

1. Оскарження відмови реєстратора в окружному адміністративному суді – якщо відмова незаконна.
2. Визнання права власності – у випадку, якщо загублено основний документ на майно або хтось оскаржує ваше право.
3. Встановлення юридичного факту — якщо в документах є помилки (наприклад, неточності в даних).

Важливо! Рішення суду може бути підставою для внесення відомостей до ДРРП.

Чи можуть відібрати житло, якщо його не внесено до реєстру?

Ні.

Відсутність запису в ДРРП не анулює право власності, якщо воно було законно набуте. Ніхто не має права «забрати» житло лише через те, що його не внесли до електронного реєстру. Однак варто врахувати практичний аспект: без реєстрації можуть виникнути складнощі з компенсацією, продажем, спадкуванням або кредитуванням.

Підсумовуючи :

1. Добровільна реєстрація житла, збудованого до 2013 року, у ДРРП – це не про обмеження прав, а про їх додатковий захист.
2. Відсутність запису в реєстрі – це не втрата права, але реальний ризик. Право власності залишається чинним, однак без внесення до ДРРП можуть виникнути проблеми під час продажу, спадкування, оформлення іпотеки чи отримання компенсації.
3. Найбільший ризик проявляється у критичний момент. Більшість власників дізнаються про відсутність об’єкта в реєстрі лише під час угоди або подання на державні виплати, коли час уже обмежений.
4. Реєстрація є добровільною і безкоштовноою для «старої» нерухомості. Якщо право було оформлене до 2013 року, держава визнає його дійсним, а внесення до електронної системи можна здійснити безоплатно.
5. Перевірити статус варто заздалегідь, а не під тиском обставин. Один запит до реєстру сьогодні може зекономити тижні бюрократії та убезпечити майно від юридичних ускладнень у майбутньому.

Якщо вам потрібна консультація чи допомога у питаннях, пов’язаних із реєстрацією права власності на майно, ви можете записатися на онлайн консультацію до юриста за цим посиланням.

Цей інформаційний матеріал створено в рамках проєкту, що реалізується БО БФ «Карітас Харків» у співпраці з Данською радою у справах біженців (DRC) завдяки фінансуванню від Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору (авторам) та не обов'язково відображають погляди Європейського Союзу або DRC. Ні Європейська комісія, ні DRC не можуть нести відповідальність за зміст цього матеріалу.