RD4U покроково : Заява в категорії А3.6 щодо втрати доступу або контролю над нерухомим майном на окупованих територіях

Через війну в Україні сотні тисяч українців були змушені покинути свої домівки, підприємства, господарства та інші об’єкти нерухомості, що опинилися на окупованих територіях. Не все майно знищене або пошкоджене, значна частина нерухомості залишилась неушкодженою, однак власники втратили доступ або контроль над своїм майном: не можуть потрапити на місце, користуватись, отримувати дохід чи здійснювати управління.

Саме для таких випадків у межах міжнародного компенсаційного механізму Реєстру збитків для України (далі – Реєстр або RD4U), затверджено спеціальну категорію – A3.6 «Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях».

Ця категорія – важливий правовий інструмент, який визнає, що втрата контролю над власністю є самостійною формою шкоди, навіть якщо сама будівля не була зруйнована. Подання заяви за категорією A3.6 – це не лише формальна дія, а юридичний крок до фіксації порушеного права, який матиме значення для майбутнього механізму компенсацій.

У цій статті ми пояснимо про категорію А3.6:

• критерії прийнятності заяви;
• хто може подати заяву;
• яка шкода підлягає відшкодуванню та тип майна;
• які умови та документи для цього потрібні;
• який порядок подання через портал «Дія»;
• як уникнути типових помилок при заповненні форми.

Критерії прийнятності заяви

Заява в категорії А3.6 може бути прийнята до розгляду, якщо втрата доступу або контролю над нерухомим майном відбулися:

• 24 лютого або пізніше;
• на території України, в межах її міжнародно – визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
• внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України.

Хто має право подати заяву в категорії A3.6

Подати заяву в категорії A3.6 може – фізична особа (громадянин) власник/співвласник нерухомого майна, доступ до якого або контроль над яким втрачено. У разі наявності співвласників майна кожен з них подає заяву окремо. Якщо особа є власником кількох об’єктів нерухомості, доступ до яких втрачено, по кожному з них подається окрема заява.

Заяви від імені неповнолітніх дітей чи осіб, над якими встановлено опіку чи піклування, подаються законними представниками у відповідності до Правил залучення Представників.

Право власності може бути підтверджено:

• автоматично відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП);
• наявними у заявника документами, що підтверджують право власності (договір, свідоцтво, рішення суду тощо) та відмовою державного реєстратора у внесенні відомостей до ДРРП (додаються до заяви).

Яка шкода підлягає відшкодуванню та тип майна, щодо якого подається заява

У категорії A3.6 відшкодовується шкода, пов’язана з вартістю нерухомого майна, до якого його власник втратив доступ або контроль унаслідок окупації території. Ця категорія не охоплює пошкодження чи знищення нерухомості та не включає інші пов’язані втрати. Заяви щодо таких обставин повинні подаватися в інших категоріях, зокрема А3.1 або А3.2 та інших у відповідності до типу спричиненої шкоди.

Заяву можна подати щодо житлових будинків, квартир, земельних ділянок (ця частина заяви ще перебуває в розробці), господарських будівель та інших об’єктів нерухомості, які залишилися на території, що стала недоступною для законного користування та розпорядження.

Які умови та документи потрібно підготувати

Перед поданням заяви важливо заздалегідь зібрати базові документи, які підтверджують право власності, обставини втрати доступу та орієнтовну вартість майна станом до 24 лютого 2022 року. Це дозволить правильно заповнити заяву.

1.Документами, що підтверджують право власності, можуть бути:

• Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП);
•  Свідоцтво про право власності чи спадщину;
• Договір купівлі – продажу, міни, дарування, тощо;
• Рішення суду про визнання права власності;

Якщо оригінали або копії документів відсутні, потрібно коротко пояснити причину:

«документи втрачені під час евакуації», «знищені разом із будинком», «немає доступу до архівів через окупацію». У таких випадках можна долучити альтернативні докази: фото об’єкта, свідчення сусідів, квитанції про оплату комунальних послуг, довідки чи листи з місцевих органів.

2.Доказами втрати доступу або контролю можуть бути:

• Офіційна інформація про окупацію населеного пункту (наприклад, інформація з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій України);
• Свідчення сусідів, старости, голови громади чи інших осіб, які можуть підтвердити обставини;
• Фото, відео, супутникові знімки;
• Офіційні публікації або повідомлення у ЗМІ, які засвідчують відсутність контролю;
• Документи про спроби повернутись на територію або відмови у перетині кордону / блокпостів;
• Відомості щодо наявності ризику втрати майна внаслідок визнання його безхазяйним призначеними Російською Федерацією органами влади владою на окупованих територіях.

Ці докази мають показати, що власник об’єктивно позбавлений можливості користуватися майном через окупацію або воєнні дії, а не з власних причин.

3.Доказами вартості майна можуть бути:

• довідка про оцінку майна з сайту Фонду державного майна (видається безоплатно);
• звіт про оцінку майна (у разі наявності);
• відомості з інших документів, які підтверджують вартість майна (договори, фіскальні чеки, квитанції, власноручний опис розрахованої вартості, тощо).

4.Ресурси для подання заяви онлайн через портал «Дія»:

• стабільне підключення до Інтернету, щоб уникнути збоїв під час заповнення форми або завантаження документів;
• електронний підпис (КЕП / Дія.Підпис / BankID) – для підтвердження особи. У випадку відсутності КЕП (так званого «електронного підпису») – його необхідно створити. Детально про створення КЕП розглянуто в нашій інформаційній статті.
• використовуйте ноутбук або комп’ютер, адже форма має багато розділів, і на телефоні може бути незручно переглядати всі поля чи додавати файли;
• підготовлені всі необхідні файли – відскануйте або сфотографуйте документи, перевірте, що вони відкриваються та мають чіткі зображення. Називайте файли логічно (наприклад: «договір_купівлі_будинку.pdf», «свідоцтво_спадщина.jpg»), щоб легко орієнтуватися під час завантаження. Документи мають бути в форматі .jpg, .png або .pdf та мати розмір не більше 3 MB.

Порядок подання заяви на порталі «Дія»

Крок 1. Увійдіть до порталу «Дія» і оберіть послугу «Заява в категорії А3.6 «Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях».

• Перейдіть на сторінку послуги «Заява в категорії А3.6» та зареєструйтеся або авторизуйтесь.
• Коротко перегляньте опис категорії на «Дії» та/або FAQ RD4U, щоби звірити умови.

Крок 2. Заповніть блок «Дані заявника».

• ПІБ, дата народження, паспорт, РНОКПП, контакти; адреса реєстрації/проживання;
• Наразі заяву через портал «Дія» можна подати також в інтересах дитини.

Крок 3. Заповніть блок «Відомості про майно».

• Тип (житлове/нежитлове); точна адреса; площа; поверховість; кількість кімнат; рік введення будівлі в експлуатацію;
• Форма власності, наявність співвласників;
• Географічне розташування (геомітка). Географічне розташування формується автоматично, відображення якого варто перевірити.

Крок 4. Опишіть «Подію/обставини втрати контролю».

• Конкретна дата (або найраніша відома дата) втрати доступу;
• Що саме сталося: окупація, загроза життю, заборона в’їзду, «націоналізація» призначеними Російською Федерацією органами влади на окупованих територіях тощо;
• Посилання на джерела інформації (офіційні повідомлення/ЗМІ, тощо).

Крок 5. Завантажте документи.

• Окремими файлами: докази права власності, докази втрати контролю, матеріали про вартість (за наявності).
• Слідкуйте, щоб файли відкривалися і були читабельні.

Крок 6. Перевірте все перед поданням.

• Чи заповнені всі обов’язкові поля;
• Чи узгоджені дати/адреси у різних розділах;
• Чи співпадають дані в документах і у формі;
• Чи додані всі вкладення.

Крок 7. Подайте заяву.

• Натисніть «Подати» та підпишіть заяву вашим електронним підписом (КЕП).
• На екрані та/або на email/в застосунку з’явиться підтвердження та унікальний номер заяви.

Крок 8. Слідкуйте за розглядом.

• Реєстр перевіряє форму та оцінює докази на предмет відповідності критеріям прийнятності.
• У разі, якщо заява подана правильно і відповідає вимогам, прийде підтвердження її прийняття.
• В подальшому заява буде розглянута Компенсаційною комісією, яка буде створена як правонаступник Реєстру.

Крок 9. Збережіть підтвердження.

• Зафіксуйте номер заяви і збережіть PDF-копію поданого пакета та всі додані файли (локально й у хмарі) за бажанням.
• Заява зберігається в особистому кабінеті на порталі «Дія» в розділі «Послуги» в підрозділі «Замовлені послуги».

Як уникнути типових помилок при заповненні електронної форми

Подання заяви через портал «Дія» – просте, але юридично значуще. Кожна помилка може привести до відмови у прийнятті заяви або у подальшій виплаті компенсації.

Найпоширеніші помилки:

1.Неправильна категорія.

Якщо майно зруйноване – оберіть категорію A3.1 для житлової нерухомості або A3.2 для нежитлової нерухомості. У сумнівних випадках подайте як A3.6 із поясненням, що стан об’єкта невідомий через окупацію.

2.Помилки у персональних даних.

Вказуйте та перевіряйте прізвище, ім’я, по батькові точно як у паспорті, правильний РНОКПП, актуальний номер телефону й email. Особиста інформація в більшості випадків буде заповнена автоматично, але її правильність варто перевірити.

3.Відсутність документів про право власності.

Навіть копія договору, довідка з БТІ або будь – які інші наявні докази – це краще, ніж нічого. Якщо документи втрачені, напишіть пояснення, коли і як набули майно.

4.Занадто короткий опис події.

Не пишіть лише «територія окупована». Вкажіть дату, обставини, дії, які ви вчиняли. Наприклад: «Після березня 2022 року район заблокований військами Російської Федерації, проїзд заборонено, сусіди підтверджують відсутність доступу до будинку».

5.Помилки у файлах.

Не завантажуйте архіви або нечитабельні фото. Допустимі формати: .pdf, .jpg, .png. Назви файлів мають бути зрозумілими: «договір_купівлі_будинку.pdf».

6.Відсутність орієнтовної вартості майна.

Вкажіть навіть приблизну суму – на основі ринкових цін у вашому регіоні станом на лютий 2022 року.

Перспективи отримання компенсації

Рада Реєстру збитків розглядає заяви на регулярних квартальних засіданнях. Під час розгляду Рада Реєстру (Рада) вирішує виключно питання прийнятності заяви для внесення до Реєстру, оцінюючи її відповідність критеріям, передбаченим нормативними актами Реєстру. При цьому Рада не встановлює відповідальність, не оцінює обсяг збитків та не призначає компенсації. Розгляд може здійснюватися як індивідуально, так і групами заяв, що мають спільні юридичні чи фактичні ознаки. У своїй роботі Рада може також враховувати рішення міжнародних судів або аналогічних органів, якщо вони мають значення для питання прийнятності.

За результатами розгляду Рада ухвалює одне з чотирьох рішень:

• внести заяву до Реєстру;
• повернути її до Секретаріату з вказівками щодо подальшої обробки;
• відхилити «без упередження» із можливістю повторного подання після усунення недоліків;
• або відхилити «з упередженням», що унеможливлює повторне подання.

Рішення Ради є остаточним, а заявник отримує повідомлення через «Дію» та на електронну пошту. Усі заяви, які визначені прийнятними, вносяться до Реєстру збитків для України та очікують подальшого розгляду вже Компенсаційною комісією, яка створюється як правонаступник Реєстру для вирішення питань відповідальності та ухвалення рішень про виплату компенсацій.

Компенсації будуть виплачуватися після створення компенсаційного механізму та прийняття відповідного рішення Компенсаційною комісією.

У разі виникнення питань з приводу подання заяв до Реєстру – звертайтесь за консультацією за цим посиланням.

Цей інформаційний матеріал створено в рамках проєкту, що реалізується ГО «СТЕП» у співпраці з Данською радою у справах біженців (DRC) та фінансується в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору (авторам) та не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або DRC. Ні Європейська комісія, ні DRC не можуть нести відповідальність за зміст цього матеріалу.