Оскарження відмови державного реєстратора, якщо архів БТІ втрачено
У багатьох людей, чиє житло було пошкоджене або зруйноване внаслідок війни, виникають труднощі з оформленням документів та отриманням належної компенсації. Зокрема, проблеми можуть виникнути, якщо державний реєстратор відмовляє у проведенні реєстраційної дії або ухвалює рішення, з яким власник не погоджується.
У таких випадках важливо знати, як оскаржити рішення державного реєстратора та захистити свої права. Водночас вибір способу оскарження залежить від обставин конкретної справи та підходів судів до вирішення подібних спорів.
Увага! Матеріал ґрунтується на судовій практиці Запорізької області. В інших регіонах України підходи судів можуть відрізнятися. Тому, обираючи спосіб захисту своїх прав, варто враховувати актуальну судову практику відповідного регіону та обставини конкретної справи.
У більшості випадків наявність інформації про нерухомість у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП) є важливою умовою для отримання компенсації та участі в державних програмах підтримки після пошкоджень та руйнувань. Водночас частина власників стикається з труднощами під час внесення таких відомостей до реєстру через відсутність архівних даних Бюро технічної інвентаризації (БТІ), які підтверджують раніше зареєстроване право власності. Найчастіше це відбувається тоді, коли архіви залишилися на тимчасово окупованих територіях, були пошкоджені або стали недоступними через бойові дії.
Важливо пам’ятати: відсутність відомостей у ДРРП не означає втрату права власності. Якщо право було набуте та оформлене відповідно до законодавства, чинного на той час, воно залишається дійсним. Однак за відсутності інформації в електронному реєстрі державні органи та цифрові сервіси можуть не мати можливості підтвердити таке право. Через це власники нерухомості можуть зіткнутися з труднощами під час оформлення компенсації за пошкоджене або зруйноване житло чи вчинення інших юридично значущих дій щодо свого майна.
Чому виникає проблема з архівом БТІ
До 2013 року права на нерухомість реєструвалися БТІ, а відповідні дані зберігалися в паперових архівах. Після створення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація про право власності почала вноситися до єдиної електронної бази. Якщо відомості про нерухомість відсутні в ДРРП, власник може подати документи, що підтверджують його право, державному реєстратору або нотаріусу для внесення цієї інформації до реєстру. Також у визначених випадках це можна зробити через портал «Дія». Детальніше про це за посиланням.
Проблема виникає тоді, коли державний реєстратор під час розгляду заяви не може отримати інформацію з архіву БТІ, якщо архів:
● залишився на тимчасово окупованій території;
● був пошкоджений або знищений внаслідок бойових дій;
● фактично недоступний;
● не переданий іншій установі;
● не містить інформації, необхідної для проведення реєстрації.
У такій ситуації реєстратор може відмовити у державній реєстрації. Але сама відсутність архівної інформації БТІ не є автоматичною підставою для відмови.
Чи законною є така відмова
Не завжди. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що сама лише відсутність інформації в архіві БТІ не є автоматичною підставою для відмови в державній реєстрації права власності. Реєстратор має оцінити всі подані документи та перевірити, чи дають вони змогу підтвердити право власності заявника. Якщо у вас є документи, які підтверджують право власності, але відмова ґрунтується лише на тому, що архів БТІ недоступний або в ньому не вдалося знайти потрібну інформацію, таке рішення можна оскаржити в адміністративному суді.
Раніше ми вже писали про подібні кейси. Детальніше читайте у статтях: Визнання права власності на нерухомість через суд у зв’язку з відсутністю даних від Бюро технічної інвентаризації (БТІ) та Судовий механізм підтвердження права власності за відсутності архівів БТІ.
Що робити власнику
Крок 1. Отримати рішення реєстратора про відмову
Без письмового рішення неможливо визначити, які саме підстави стали причиною відмови та який спосіб захисту буде ефективним.
Крок 2. З'ясувати, чи існує архів БТІ
Доцільно звернутися:
● до відповідного БТІ;
● до органу місцевого самоврядування;
● до військової адміністрації.
Якщо архів втрачений або недоступний, необхідно отримати офіційне письмове підтвердження цього факту.
Крок 3. Перевірити документи, подані державному реєстратору
Якщо разом із заявою про державну реєстрацію ви подали оригінали документів, у яких зазначено підставу набуття права власності, а також міститься реєстраційний напис БТІ про проведення реєстрації права, такі документи можуть підтверджувати наявність у вас зареєстрованого права власності.
Важливо уважно перевірити, які саме відомості містяться в поданих документах, зокрема реєстраційний напис БТІ, дату реєстрації, номер запису та інші дані про зареєстроване право.
Якщо ці відомості є в документах, але реєстратор відмовив у внесенні інформації до ДРРП лише через відсутність доступу до архіву БТІ, таку відмову можна оскаржити в суді.
Крок 4. Оскаржте відмову в суді
Відтак, якщо державний реєстратор все ж відмовив у реєстрації вашого права власності, ви можете звернутися до адміністративного суду.
У позові зазначте відповідачем орган або установу, державний реєстратор якої прийняв рішення про відмову. Просіть суд визнати рішення реєстратора протиправним та зобов’язати його провести необхідну реєстраційну дію. Є декілька способів оскарження відмови державного реєстратора.
- Особисто через канцелярію суду:
Позивач може особисто звернутися до канцелярії відповідного адміністративного суду та подати позов із додатками. У такому разі варто підготувати примірник позовної заяви, на якому працівник суду зможе поставити відмітку про прийняття.
- Поштою:
Позовну заяву можна направити до суду поштовим відправленням. Практично доцільно використовувати рекомендований лист з описом вкладення та повідомленням про вручення. Це дозволяє підтвердити, які саме документи були направлені до суду та коли суд їх отримав. Опис вкладення бажано зберегти разом із поштовою квитанцією та інформацією про вручення.
- Через електронний кабінет ЄСІТС:
Для багатьох заявників найбільш зручним способом є подання позову в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Що потрібно довести в суді
1. Право власності виникло до 01.01.2013.
Наприклад, квартира була придбана за договором купівлі-продажу, договору міни тощо.
2. Право було оформлене або зареєстроване відповідно до законодавства, яке діяло на той момент.
Важливо підтвердити не лише те, що ви набули право на квартиру, а й те, що це право було належним чином оформлене та зареєстроване за правилами, чинними на той час. Зокрема, про це можуть свідчити реєстраційний напис БТІ на правовстановлюючому документі, свідоцтво про право власності, інші документи з відміткою про проведення реєстрації.
3. Ви подали документи державному реєстратору.
4. Документи дозволяли встановити особу власника та об'єкт нерухомості, факт реєстрації права власності на нього.
5. Реєстратор відмовив, посилаючись на відсутність інформації БТІ.
6. Відсутність інформації БТІ виникла не з вашої вини, а через об'єктивну недоступність архіву.
7. Реєстратор не обґрунтував, чому наданих документів недостатньо для проведення реєстрації.
До позову необхідно додати документ про сплату судового збору, якщо немає законних підстав для звільнення від його сплати. Розмір судового збору залежить від виду позову та статусу позивача, тому перед поданням заяви необхідно перевірити актуальний розмір ставки судового збору на дату звернення до суду. Якщо позивач має право на звільнення від сплати судового збору, це також необхідно підтвердити відповідними документами.
Тож варто розуміти, якщо державний реєстратор відмовив у внесенні відомостей про право власності до ДРРП, таку відмову можна оскаржити, зокрема в судовому порядку. Водночас перед зверненням до суду важливо оцінити документи, які підтверджують право власності, причини відмови та обставини, пов’язані з відсутністю або недоступністю архіву БТІ.
Для належної оцінки ситуації та визначення найбільш доцільного способу захисту своїх прав варто звернутися до юриста та отримати безоплатну консультацію на платформі PravoVsim за посиланням.
Цей інформаційний матеріал створено в рамках проєкту, що реалізується ГО «СТЕП» у співпраці з Данською радою у справах біженців (DRC) завдяки фінансуванню від Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно DRC та не обов'язково відображають погляди Європейського Союзу.
