Опіка, піклування та постійний догляд за людьми похилого віку

На сьогодні, питання оформлення опіки, піклування та постійного догляду за людьми похилого віку є досить актуальним, адже часто літні люди потребують захисту і допомоги у силу різних життєвих обставин. 

Поряд з тим, процедури оформлення постійного догляду, опіки та піклування повністю відрізняються між собою, та є різними поняттями. 

Тож, спочатку давайте детальніше розглянемо у чому все-таки полягає відмінність між поняттями "опіка" та "піклування". 

Відтак, законодавством визначено, що опіка встановлюється, зокрема над фізичними особами, які визнані недієздатними (ст. 58 Цивільного кодексу України). У той час, як піклування встановлюється над фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ст. 59 Цивільного кодексу України). 

Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка їх потребує, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Щодо питання оформлення опіки.

Як на роль опікунів так і піклувальників можуть претендувати лише повнолітні громадяни, які є повністю дієздатними.

Не можуть бути опікунами особи, які: 

• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
• раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
• засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Для оформлення опікунства над людиною похилого віку необхідно отримати рішення суду про визнання такої особи недієздатною. Визнати особу недієздатною може тільки суд, і зазвичай в такому судовому рішенні відразу і призначається опікун (за відповідним поданням органу опіки і піклування). 

Особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано:

• членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання;
• органом опіки та піклування;
• психіатричним закладом. 

Окрім цього, варто пам'ятати, що до заяви мають бути додані докази на підтвердження психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

У свою чергу орган опіки і піклування також може призначити опікуна. Так, до документів, які необхідні для призначення опікуна належать:

• повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);
• копія свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік (копія паспорту);
• рішення суду про визнання даної особи недієздатною;
• акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;
• довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);
• довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;
• акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки;
• довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Щодо питання оформлення піклування.

Зазначимо, що піклувальник повинен відповідати таким самим вимогам, що і опікун.

Що стосується документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника, то серед них мають бути відповідно:

• повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);
• рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною;
• медичний висновок про стан здоров'я особи, що потребує піклування;
• довідка про місце проживання особи, що потребує піклування;
• заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе обов'язків щодо піклування.

Для оформлення піклування над людиною похилого віку, має бути наявне рішення суду про визнання такої людини судом обмежено дієздатною.

Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу.

Зазвичай, суд у рішенні про визнання особи обмежено недієздатною може також призначати відразу такій особі піклувальника. 

Оформлення постійного догляду за людиною похилого віку.

Якщо особа похилого віку дієздатна і не страждає психічними розладами, проте має порушення функцій організму та не може самостійно самообслуговуватись, у такому випадку може здійснюватися постійний догляд за нею. Він призначається тільки на прохання таких осіб. Процедура оформлюється відносно просто порівняно з опікою чи піклуванням, адже немає необхідності звертатись до суду. 

Оформлення постійного догляду за людиною похилого віку має свої юридичні нюанси та може відбуватись у декількох формах. Так, фізичні особи можуть здійснювати догляд за людьми похилого віку на професійній основі та на непрофесійній основі. 

Щодо оформлення догляду на непрофесійній основі

Постійний догляд на непрофесійні основі здійснюється особами без провадження підприємницької діяльності та без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг та за особами (зокрема, літніми людьми) із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Тобто, догляд на непрофесійній основі за літніми людьми може здійснюватися тільки її родичами. 

Окрім цього, чітко визначено перелік осіб, які мають право на отримання послуги з догляду на непрофесійній основі, до таких осіб, зокрема відносяться:

• громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями;
• невиліковно хворі, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Для оформлення догляду серед необхідних документів надається:

• заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (від особи, яка бажає здійснювати такий догляд)
• заява про згоду отримувати соціальні послуги (від людини, що потребує такого догляду);
• декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) (у декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги);
• копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);
• висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень;
• висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Зауважимо, що перелік документів визначається з урахуванням стану людини, яка потребує догляду. 

У випадку оформлення постійного догляду Ви маєте право на отримання компенсації за такий догляд.

Однак, така компенсація призначається за умови, якщо Ваш середньомісячний сукупний дохід за один квартал не перевищує певний встановлений розмір (наразі це 2589 грн). 

Більш детально за посиланням. 

Щодо оформлення догляду на професійній основі

Догляд на професійні основі здійснюється людиною без здійснення підприємницької діяльності, яка пройшла підготовку та перепідготовку з основ догляду та надає такі послуги особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

До осіб, яким можуть надаватись послуги з догляду на професійні основі відносять, зокрема:

• громадян похилого віку;
• осіб з інвалідністю;
• невиліковно хворих, а також хворих, що потребують тривалого лікування;

Особа, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, подає уповноваженому органу (зазвичай звертаються до органів соціального захисту населення) заяву про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі за відповідною формою.  

Під час подання такої заяви надаються наступні документи:

• копія паспорта громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання;
• копія ідентифікаційного коду платника податків.

Також додаються, зокрема:

• висновок про стан здоров’я особи, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує надання соціальних послуг з догляду;
• копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю).

Важливо, що копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу, який прийняв заяву про потребу в наданні соціальних послуг.

Особи надаючи соціальну послугу із здійснення догляду на професійні основі мають право на отримання компенсації.

Компенсація призначається і виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі та, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами – підприємцями та не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, зокрема адвокатської, нотаріальної діяльності) і не перебувають на обліку як безробітні.

Більш детально за посиланням.