Що робити, якщо ваша квартира не постраждала, але будинок визнано аварійним

Під час війни багато багатоквартирних будинків в Україні зазнали пошкоджень унаслідок обстрілів. Навіть якщо окрема квартира виглядає неушкодженою, весь будинок може бути визнаний аварійним. У такій ситуації виникає логічне питання: що робити далі і на які права може розраховувати власник або наймач житла?

Чому будинок можуть визнати аварійним, навіть якщо квартира ціла

Рішення про аварійність приймається не щодо окремих квартир, а щодо будинку в цілому. Підставами можуть бути:

1. пошкодження несучих стін, перекриттів або фундаменту;
2. порушення стійкості будівлі після вибухової хвилі;
3. ризик обвалу або подальшого руйнування;
4. висновок технічної експертизи про небезпечний стан конструкцій.

Тому навіть у випадку, коли квартира виглядає неушкодженою, проживання в такому будинку може бути офіційно заборонене через загрозу для життя.

Що означає рішення про аварійність для мешканців

Якщо будинок визнано аварійним і таким, що підлягає відселенню, це означає, що проживання в ньому вважається небезпечним. Мешканці мають залишити приміщення — тимчасово або на постійній основі. Будинок підлягає капітальному ремонту, реконструкції або знесенню, а подальше використання квартир обмежується або забороняється.

Навіть якщо ваша квартира не пошкоджена, рішення про відселення є обов’язковим для всіх мешканців будинку.

Що відбувається після визнання будинку аварійним і прийняття рішення про відселення

Мешканцям мають запропонувати:

1. тимчасове житло (житловий фонд, гуртожитки, соціальне житло);
2. постійне житло – залежно від наявних можливостей громади;
3. грошову допомогу — тимчасова фінансова підтримка громадянам на оренду житла, що надається на період проведення капітального ремонту житла.

При цьому враховуються:

1. склад сім’ї;
2. кількість осіб;
3. санітарні та житлові норми.

Які права має власник або наймач квартири

Мешканці аварійного будинку мають низку гарантованих прав:

1. право на безпечні умови проживання;
2. право на відселення у разі загрози життю та здоров’ю;
3. право на надання іншого житла або тимчасового розміщення;
4. право на компенсацію або участь у програмах відновлення — залежно від рішення щодо будинку.

Куди звертатися мешканцям

У першу чергу слід звернутися до:

1. органу місцевого самоврядування (міська, селищна рада);
2. управління житлово-комунального господарства;
3. управління соціального захисту населення;
4. ЦНАП.

Саме ці органи відповідають за організацію відселення та надання житлової допомоги.

Які документи можуть знадобитися

Зазвичай потрібно підготувати:

1. паспорт та ідентифікаційний код;
2. документи на право власності або користування квартирою;
3. довідку про склад сім’ї;
4. рішення або довідку про визнання будинку аварійним;
5. заяву про відселення або забезпечення житлом.

Що робити, якщо з рішенням не погоджуються або допомогу не надають

Якщо виникають затримки або відмови, мешканці мають право подати письмову заяву чи скаргу до органів місцевої влади, звернутися до вищого органу або військової адміністрації, скористатися безоплатною правовою допомогою або звернутися до суду для захисту свого права на житло та безпеку.