Право одного з подружжя на утримання після розлучення

Після розірвання шлюбу один із подружжя може мати право на утримання (аліменти) за певних умов:

1. Непрацездатність: Якщо особа стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року після нього та потребує матеріальної допомоги, вона має право на утримання від колишнього чоловіка або дружини.
2. Досягнення пенсійного віку: Якщо на момент розірвання шлюбу до досягнення пенсійного віку залишалося не більше п'яти років, і шлюб тривав не менше десяти років, особа має право на утримання після досягнення пенсійного віку.
3. Відсутність можливості отримати освіту або роботу: Якщо під час шлюбу один із подружжя не мав можливості отримати освіту, працювати або зайняти відповідну посаду через виховання дітей, ведення домашнього господарства, хворобу чи інші важливі обставини, він має право на утримання протягом трьох років після розірвання шлюбу, за умови потреби в матеріальній допомозі.

• Форма та розмір утримання:
• Утримання може надаватися у вигляді щомісячних грошових виплат або одноразової суми, залежно від домовленості між колишнім подружжям або рішення суду.
• Розмір утримання визначається з урахуванням матеріального та сімейного стану обох сторін.
• Припинення права на утримання:

Право на утримання припиняється у разі:

• Відновлення працездатності отримувача.
• Реєстрації нового шлюбу отримувачем.
• Закінчення строку, на який було призначено утримання.

Варто також зазначити, що право на утримання може бути припинено або обмежено за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:

• Подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час.
• Непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного кримінального правопорушення.
• Непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу.
• Одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.