Спадкування майна громадянами України, які перебувають закордоном

Оформлення спадщини кропіткий процес, що вимагає багато сил та часу, а також складається з декількох взаємопов'язаних етапів - прийняття спадщини та її оформлення.

Так, в силу ч. 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України, заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами: особисто спадкоємцем до нотаріуса або надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

Якщо ж спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:

• звернутися до будь-якого нотаріуса тієї країни, де він знаходиться, або звернутися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини;
• знайти нотаріуса в Україні, якому надіслати належним чином оформлену заяву про прийняття спадщини, на підставі якої буде заведено спадкову справу.

Ці дії потрібно виконати спадкоємцю до закінчення 6-ти місяців з дня смерті особи. При цьому, днем подання такої заяви буде день відправлення поштового листа, незалежно від того, коли він був доставлений та вручений нотаріусу.

Важливо знати, що на заявах про прийняття спадщини, справжність підпису спадкоємців на яких засвідчено іноземними нотаріусами, необхідне проставлення апостилю або проходження процедури консульської легалізації. Також необхідно буде засвідчити вірність перекладу з іноземної мови на українську мову, зробленого перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Найоптимальніший вихід звертатися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини, адже в такому випадку відповідна заява відразу буде складена на українській мові, її не потрібно буде апостилювати (легалізувати), перекладати та засвідчувати вірність перекладу.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має подати нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

На підтвердження цих обставин від спадкоємців вимагаються документи, що підтверджують зазначені факти.

Варто зауважити, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. На відміну від етапу прийняття спадщини, у якій обов’язкова особиста участь спадкоємця, під час оформлення спадщини інтереси спадкоємця може представляти його представник за довіреністю.