Фактичне прийняття спадщини

Після смерті близької людини питання спадщини постає майже відразу. Часто спадкоємці не поспішають до нотаріуса, але починають користуватися майном померлого — живуть у його будинку, доглядають за господарством, сплачують комунальні платежі чи податки. У таких випадках мова йде про фактичне прийняття спадщини. Цей спосіб вступу у спадкові права передбачений Цивільним кодексом України і має важливе практичне значення, адже спадкоємець може вважатися таким, що прийняв спадщину, навіть без подання офіційної заяви нотаріусу.  

Що таке фактичне прийняття спадщини? 

Фактичне прийняття спадщини — це ситуація, коли спадкоємець не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк (6 місяців з дня смерті спадкодавця), але своїми діями фактично підтвердив, що він прийняв спадщину.  

Фактичним прийняттям спадщини вважається і випадок, коли спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, не відмовився від неї нотаріально (статті 1268, 1270 ЦК України).  

Фактичне прийняття спадщини здійснюють спадкоємці тієї черги, яка має право на спадкування на момент смерті спадкодавця. Тобто — спадкоємці першої черги, якщо вони є. Якщо їх немає або вони не прийняли спадщину, — спадкоємці наступної черги.

Черги спадкоємців за законом в Україні поділяються на п'ять черг залежно від ступеня споріднення.  

Перша черга — діти, той з подружжя, який пережив спадкодавця, та батьки.  

Друга черга — рідні брати та сестри, баба та дід спадкодавця.  

Третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця.  

Четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше 5 років до відкриття спадщини.  

П'ята черга — інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.  

Чи потрібно звертатися до нотаріуса, якщо фактично прийняв спадщину? 

Право на спадщину обов’язково необхідно оформити у нотаріуса (державного чи приватного), звернутися до якого можна в будь-якому населеному пункті на підконтрольній території України. В умовах воєнного стану діє принцип екстериторіальності, який полягає в тому, що спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини. 

Зазвичай, до нотаріуса спадкоємець звертається двічі. Спочатку із заявою про прийняття спадщини протягом 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця. Вдруге, спадкоємець звертається за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Строки такого звернення законодавством не обмежені. 

Спадкоємці, що сумісно проживали з померлим та фактично прийняли спадщину, можуть пропустити перше звернення і звернутися до нотаріуса вже за оформлення свідоцтва про право на спадщину.  

Радимо не сподіватися на те, що у вашому випадку наявне підтвердження фактичного прийняття спадщини і звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у 6-ти місячний строк.

Коли потрібно доводити фактичне прийняття спадщини? 

Коли спадкоємець не подав заяву нотаріусу в строк, то для оформлення свідоцтва про право на спадщину йому необхідно подати докази фактичного прийняття спадщини та/або проживання із спадкодавцем на день його смерті. 

• Закон встановлює строк у шість місяців з дня смерті спадкодавця, протягом якого спадкоємець має звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Це обов’язкова умова для того, щоб у подальшому отримати свідоцтво про право на спадщину. 
• Якщо ви не звернулися до нотаріуса в цей строк, але фактично прийняли спадщину — тобто проживали у житлі спадкодавця, сплачували комунальні послуги, підтримували або утримували майно в належному стані — такі ваші дії можуть підтверджувати прийняття спадщини. Проте без доказів (офіційних документів) нотаріус не має права видати свідоцтво про право на спадщину та відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.  

Якщо нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємцю доведеться звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем або із визнанням права власності на спадкове майно 

Якщо є спір між спадкоємцями, який вирішити у досудовому порядку неможливо, доведеться звертатися до суду за визнанням права власності на спадкове майно. 

Які дії вважаються підтвердженням прийняття спадщини? 

1. Проживання у спадковому житлі: 

• якщо спадкоємець на момент смерті був зареєстрований і фактично жив у житлі спадкодавця; 
• продовжив там проживати після смерті спадкодавця; 
• доглядає це житло, охороняє, ремонтує. 

2. Оплата витрат, пов’язаних зі спадковим майном: 

• сплата комунальних платежів; 
• оплата податку на землю чи нерухомість; 
• внесення платежів за кредит, борг або позику спадкодавця. 

3. Догляд та утримання майна: 

• проведення ремонту спадкового майна; 
• укладення договору на охорону; 
• оплата витрат на збереження речей (наприклад, автомобіля). 

4. Користування спадковим майном: 

• користування автомобілем спадкодавця; 
• обробіток земельної ділянки та отримання врожаю; 
• здача квартири чи іншої нерухомості в оренду. 

5. Отримання доходів чи виплат, що належали спадкодавцеві: 

• отримання орендної плати чи іншого прибутку, що належав померлому. 

6. Збереження та розпорядження майном спадкодавця: 

• зберігання особистих речей, цінностей, документів; 
• зберігання спадкового майна від пошкодження чи втрати; 
• вчинення дій з розпорядження (наприклад, продаж худоби, що належала спадкодавцю). 

7. Ведення справ спадкодавця: 

• звернення до установ або організацій від імені померлого; 
• сплата боргів спадкодавця за рахунок його майна; 

Важливо: Закон не встановлює вичерпного переліку дій — суд в кожному випадку оцінює будь-які дії, які свідчать про те, що спадкоємець прийняв майно як своє. Доказами можуть бути: квитанції, договори, довідки, свідчення свідків, акти місцевої влади тощо. 

Чи можливе відмовлення від спадщини, якщо фактично вона прийнята? 

Законодавство надає спадкоємцю право відмовитися від спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття, тобто 6 місяців з дня смерті спадкодавця. 

Якщо спадщина вже фактично прийнята, юридично це означає, що ви вже стали спадкоємцем. В такому випадку відмова від спадщини неможлива, адже своїми діями ви чітко показали волю прийняти спадок. 

Отже, відмовитися від спадщини можна тільки в межах 6-місячного строку і тільки до того моменту, поки ви своїми діями або бездіяльністю (проживанням, утриманням майна) не засвідчили фактичне прийняття. 

Якщо пропущено строк прийняття спадщини, що робити? 

Детально про те, що робити, якщо нотаріус відмовляє у оформленні спадщини через пропуск строку, читайте у статті «Як оформити спадщину у разі пропуску строку її прийняття».  

Покроковий алгоритм оформлення фактичного прийняття спадщини: 

Крок 1. Підтвердити факт смерті спадкодавця. 

• Отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС. Без цього документа жодне спадкове оформлення неможливе. 

Крок 2. Довести факт спільного проживання. 

Потрібно підтвердити, що ви постійно проживали зі спадкодавцем: 

• довідка з ЦНАП/сільради/ЖЕКу/ОСББ про реєстрацію за однією адресою; 
• витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання; 
• у разі неможливості отримання довідки про реєстрацію  —  звернення до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем. 

Крок 3. Звернутися до нотаріуса із заявою. 

Протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця спадкоємець зобов’язаний особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Подання такої заяви є юридичним підтвердженням наміру прийняти спадщину та офіційного оформлення спадкових прав. Радимо не пропускати цей крок незважаючи на наявність ознак фактичного прийняття спадщини. 

Крок 4. Подати документи на спадщину. 

Нотаріусу подаються: 

• паспорт і код спадкоємця; 
• свідоцтво про смерть; 
• документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво про народження, шлюб тощо); 
• довідки/витяги про спільне проживання; 
• документи на майно (право власності, витяги з реєстру, державні акти на землю тощо). 

Крок 5. Отримати свідоцтво про право на спадщину. 

Після 6-місячного строку нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину. 

Для розпорядження спадковим майном — його даруванням, продажем, отриманням компенсації у разі його пошкодження, необхідне нотаріальне оформлення спадщини. 

Якщо у вас виникли додаткові питання або консультація з питань прийняття спадщини, ви можете записатись на онлайн консультацію до юриста на платформі PravoVsim за цим посиланням.  

Цей інформаційний матеріал створено в рамках проєкту, що реалізується БФ «КАРІТАС МАРІУПОЛЬ» у співпраці з Данською радою у справах біженців (DRC) та фінансується в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору (авторам) та не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або DRC. Ні Європейська комісія, ні DRC не можуть нести відповідальність за зміст цього матеріалу.