Різниця між тимчасовим захистом та статусом біженця, що краще обрати?

1. Статус біженця:

• Процес: Довготривалий, бюрократичний, передбачає індивідуальний розгляд кожної заявки.
• Здача паспорта: Під час подання заяви необхідно здати свій паспорт.
• Обмеження: У період розгляду заявки (до 6 місяців) особа не має права працювати.
• Мета: Захист осіб, які зазнають переслідувань через расу, релігію, національність, політичні переконання або належність до певної соціальної групи.
• Переваги: Статус біженця є довготривалим рішенням та може стати підставою для набуття громадянства в майбутньому.

2. Тимчасовий захист:

• Процес: Надається швидко, без розгляду індивідуальних заяв, як колективний механізм для переміщених осіб.
• Права: Миттєве надання права на проживання, доступ до ринку праці, житла, медичної допомоги та освіти для дітей.
• Обмеження строку: Тимчасовий захист діє протягом встановленого часу (максимум до 3 років) і не продовжується після завершення цього терміну.
• Мета: Захист людей, переміщених через війну або масові напливи, щоб знизити навантаження на системи надання притулку.
• Збереження паспорта: Особи зберігають свої документи та можуть працювати одразу після отримання тимчасового захисту.

Що краще обрати?

• Для громадян України, які виїхали за кордон через бойові дії, тимчасовий захист зазвичай є доцільнішим вибором. Він забезпечує негайний доступ до базових прав та можливостей.
• За потреби та в разі довготривалого перебування за кордоном, можна розглянути перехід до отримання статусу біженця після завершення строку тимчасового захисту.