Підстави для припинення статусу біженця або тимчасового захисту
Поділитись
Статус біженця може бути припинений у разі, якщо:
1. Добровільне повернення до країни громадянства
- Особа добровільно вирішує повернутися до країни, з якої втекла, навіть якщо обставини ще не змінилися.
2. Отримання нового громадянства
- Якщо особа набуває громадянство іншої країни, яка може надати їй відповідний захист, потреба в статусі біженця відпадає.
3. Відновлення громадянства країни походження
- Якщо особа втратила громадянство своєї країни походження, але потім добровільно вирішила його знову набути.
4. Зміна обставин у країні походження
- Якщо небезпека, через яку було надано статус біженця (війна, переслідування тощо), більше не існує. Наприклад:
- Завершення військового конфлікту.
- Припинення переслідувань за політичними, релігійними чи іншими ознаками.
Статус тимчасового захисту припиняється у таких випадках:
1. Досягнення максимального строку дії тимчасового захисту
- Тимчасовий захист має обмежений строк дії:
- Спочатку він надається на 1 рік.
- Потім автоматично подовжується двічі на 6 місяців (тобто на загальний строк 2 роки).
- За рішенням Ради ЄС, тимчасовий захист може бути продовжений ще на 1 рік (максимальний строк — 3 роки).
- Після закінчення цього строку особа втрачає статус тимчасового захисту.
2. Рішення Ради ЄС про припинення тимчасового захисту
- Рада ЄС може прийняти рішення про дострокове припинення тимчасового захисту, якщо вважає, що ситуація в країні походження стала безпечною для повернення.
- Це рішення базується на оцінці поточної ситуації в країні, з якої особи вимушено виїхали.
3. Добровільне повернення особи до країни походження
- Якщо особа самостійно вирішила повернутися до своєї країни, тимчасовий захист припиняється.
4. Отримання іншого правового статусу
- Наприклад, якщо особа отримує статус біженця, посвідку на постійне проживання чи громадянство країни перебування, тимчасовий захист автоматично втрачає актуальність.
