В умовах збройного конфлікту трапляються випадки, коли внаслідок ракетних та артилерійських обстрілів або атак БПЛА загиблі особи не можуть бути знайдені чи ідентифіковані. Це створює правову ситуацію, у якій родичам необхідно отримати офіційне підтвердження смерті.
У таких випадках може застосовуватися процедура оголошення особи померлою. Суд може визнати особу померлою, якщо:
-за загальним правилом: у місці постійного проживання особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
-за особливих обставин: якщо особа пропала безвісти за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати її померлою після спливу шести місяців;
-у воєнний час: за обставин, пов'язаних з бойовими діями, строк може бути скорочений до шести місяців від дня припинення бойових дій.
У випадку загибелі під час ракетного, артилерійського обстрілу, атаки БПЛА застосовується саме другий варіант – визнання людини померлою через шість місяців після нещасного випадку.
Законодавство встановлює спеціальні правила щодо осіб, які зникли безвісти внаслідок воєнних дій. За загальним підходом, якщо людина пропала безвісти під час бойових дій, суд може визнати її померлою через два роки після завершення цих дій.
Водночас закон передбачає можливість ухвалення рішення у скорочений строк. За наявності достатніх підстав суд може оголосити особу померлою раніше, але не раніше ніж через шість місяців.
Строки обчислюються від дати припинення бойових дій у конкретній місцевості, а не від моменту запровадження чи скасування воєнного стану. Це різні правові категорії, які не слід ототожнювати.
Для визначення територіальних та часових характеристик воєнних дій суд посилається на Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Важливо, що цей документ також містить дані про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, що допомагає суду визначити початок перебігу шестимісячного строку для оголошення особи померлою. Суд при розгляді справи враховує - чи перебувала особа на такій території, обставини зникнення, чи є докази, що загрожували життю.
Заява про оголошення фізичної особи померлою подається до суду в порядку окремого провадження:
У заяві про оголошення фізичної особи померлою повинно бути зазначено:
Специфіка категорії спорів, пов’язаних з оголошенням фізичної особи померлою, полягає у тому, що цей механізм, на відміну від встановлення факту смерті фізичної особи, застосовується у випадках, коли немає прямих доказів смерті особи, а висновок суду ґрунтується на юридичному припущенні про смерть особи, оскільки прямих доказів смерті зазвичай немає.
Заявник повинен надати суду переконливі непрямі докази, які в сукупності дозволять зробити вірогідне припущення про смерть особи.
До таких доказів можуть належати:
У таких випадках особливої ваги набувають показання свідків, які були разом із зниклою особою, та документи, складені безпосередньо після події (рапорти, акти, повідомлення).
Відповідно до частини третьої статті 46 ЦК України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.
Але, якщо є можливість встановити конкретну дату або період, коли сталася подія, що призвела до ймовірної загибелі особи (наприклад, дата ракетного удару, під час якого загинула особа), суд може визначити цю дату як день смерті.
Визначення дати смерті має принципове значення для спадкових правовідносин, оскільки саме з цього дня відкривається спадщина (стаття 1220 ЦК України).
Якщо суд встановить датою смерті день вірогідної загибелі, а не день набрання рішенням законної сили, це може суттєво вплинути на коло спадкоємців та склад спадкового майна, особливо якщо між цими датами пройшов значний проміжок часу. Дата смерті також впливає на право отримання соціальних виплат, зокрема:
Часто саме необхідність отримання цих виплат стає головною метою звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою.
Єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.
Для отримання свідоцтва про смерть зверніться до будь-якого відділення ДРАЦС (незалежно від місця проживання заявника або померлого) та подайте заяву про видачу свідоцтва про смерть.
До заяви додайте:
Оголошення фізичної особи померлою є судовим рішенням, яке ґрунтується на припущенні про смерть. Якщо особа, оголошена померлою, з’явиться або стане відомою інформація про її місцезнаходження, суд скасовує рішення про оголошення фізичної особи померлою (стаття 48 ЦК України).
Справи про оголошення фізичної особи померлою мають розглядатися не довше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Однак на практиці ці строки можуть подовжуватися через складність виклику свідків до судового засідання, отримання інформації від Міністерства оборони України, від слідчих органів поліції, органів місцевої влади, зупинення роботи суду.
Якщо суд відмовив у задоволенні заяви про оголошення фізичної особи померлою, заявник має право:
Визнання особи померлою у разі загибелі від ракетного, артилерійського обстрілу, повітряної атаки без знайдення тіла – це складна, але здійсненна процедура. Головне – зібрати максимум доказів обставин загибелі, звернутися до компетентних органів за підтвердженнями та скористатися допомогою кваліфікованих юристів. Записатися на консультацію ви можете за посиланням .
Цей інформаційний матеріал створений БО БФ «Карітас Харків» у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) в рамках проєкту, що фінансується Європейським Союзом. Проте висловлені погляди та думки належать виключно автору (авторам) та не обов'язково відображають погляди Європейського Союзу або DRC. Ні Європейський Союз, ні DRC не несуть відповідальності за будь-яке використання інформації, яку містить цей матеріал.
Напишіть нам. Менеджер відповість на всі ваші запитання найближчим часом.