Як отримати спадок по заповіту

Поділитись

Спадок – це важливе питання для багатьох людей. Отримання спадщини за заповітом має свої особливості й нюанси. Ця стаття допоможе розібратися, як вступити в спадок.

Що входить у спадщину

До складу спадку в Україні входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті. Це можуть бути:

нерухомість (будинки, квартири, земельний пай у спадок);
рухоме майно (автомобілі, побутова техніка, меблі, коштовності);
грошові кошти та банківські вклади;
цінні папери (акції, облігації), корпоративні права;
права інтелектуальної власності, авторські права;
право вимоги за договорами (наприклад, за договором позики);
майнові права та обов’язки за договорами оренди, страхування.

Спадкуватися може як все належне спадкодавцю майно, так і його частка у спільній власності. При цьому обов’язки спадкодавця також переходять до спадкоємців — наприклад, необхідність погасити наявні борги, кредити.

Водночас особисті немайнові права (право на життя, здоров’я, свободу, ім’я, честь, гідність), а також права, нерозривно пов’язані з особою спадкодавця (право на аліменти, відшкодування шкоди, завданої здоров’ю), до складу спадщини не входять і припиняються зі смертю особи.

Види спадкування

В Україні існує два види спадкування:

за заповітом;
за законом.

Спадок за заповітом відбувається тоді, коли спадкодавець склав письмове розпорядження на випадок своєї смерті. У ньому заповідач сам визначає коло спадкоємців та розподіляє між ними своє майно.

Заповіт має бути складений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, власноруч підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, визначеними законом. Нотаріус також реєструє заповіт у Спадковому реєстрі.

Складаючи спадок по заповіту, заповідач може зробити заповідальний відказ — зобов’язати спадкоємця виконати певні дії майнового характеру на користь третіх осіб (наприклад, передати комусь певне майно).

Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт чи скласти новий. Новий заповіт скасовує попередній повністю або у частині, в якій він йому суперечить.

Втім, законом встановлені певні обмеження свободи заповіту. Так, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та батьки мають право на обов’язкову частку спадку без заповіту — половину частки, яка належала б їм при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту.

Якщо заповіту немає, спадкування здійснюється за законом — згідно з чергою спадкоємців, встановленою Цивільним кодексом України. До першої черги спадкоємців належать діти спадкодавця (зокрема, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, хто його пережив, та батьки. Вони успадковують майно в рівних частках. Онуки й правнуки спадкодавця ступають на місце своїх батьків у праві спадкування за законом.

У другу чергу право на спадкування мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба і дід як з боку батька, так і з боку матері. До спадкоємців третьої черги відносяться рідні дядько та тітка. У четверту чергу спадкують особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. За відсутності спадкоємців попередніх черг, спадщина переходить до осіб п’ятої черги — інших родичів спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, мають право на спадщину нарівні зі спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкування. Якщо немає спадкоємців за законом, заповіт відсутній або визнаний недійсним, спадщина визнається відумерлою і переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Які документи потрібні для прийняття спадщини?

Щоб вступ у спадок за заповітом, спадкоємцю необхідно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини та подати такі документи:

заяву про прийняття спадщини;
оригінал свідоцтва про смерть спадкодавця;
документи, що підтверджують родинний зв’язок зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо);
документи, що підтверджують право власності спадкодавця на майно (договори купівлі-продажу, дарування, свідоцтва про право власності);
заповіт та його копії (якщо спадкування відбувається за заповітом).

Цей перелік документів є базовим та може змінюватися залежно від конкретної ситуації. Нотаріус роз’яснить, які саме папери необхідні у вашому випадку.

Скільки часу є на прийняття спадщини

Строк оформлення спадку становить 6 місяців з дня відкриття спадщини — тобто з дня смерті спадкодавця. Якщо спадкоємець протягом цього часу не подасть заяву про прийняття спадщини, він вважатиметься таким, що не прийняв її.

Проте за наявності поважних причин (тривала хвороба, тривале відрядження, необізнаність про наявність заповіту тощо) суд може продовжити строк для прийняття спадщини. Для цього спадкоємець має подати до суду заяву про визначення додаткового строку з обґрунтуванням причин пропуску 6-місячного терміну. Слід пам’ятати, що незнання закону про спадок майна не звільняє від його виконання, відтак незнання норми про 6-місячний строк прийняття спадщини суд навряд чи визнає поважною причиною.

Куди подається заява про прийняття спадщини

Заява про прийняття спадку в Україні подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання невідоме, спадщина відкривається за місцем знаходження нерухомого майна чи основної його частини, а якщо нерухомості немає — за місцем знаходження основної частини рухомого майна.

Як правило, заява подається особисто спадкоємцем. Якщо він не може прибути до нотаріуса, заява може бути подана представником за довіреністю або надіслана поштою. Головне, щоби підпис спадкоємця на заяві був нотаріально засвідчений.

Що робити після отримання свідоцтва про право на спадщину?

Отримавши від нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, спадкоємець стає повноправним власником успадкованого майна. Проте для реалізації своїх прав на окремі види майна необхідно вчинити реєстраційні дії.

Так, право власності на успадковану нерухомість підлягає обов’язковій державній реєстрації. Для цього слід звернутися до центру надання адміністративних послуг або нотаріуса за місцеперебуванням майна та подати:

заяву про реєстрацію права власності;
свідоцтво про право на спадщину;
документ про сплату адміністративного збору;
документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на це майно.

За результатами розгляду заяви державний реєстратор вносить відомості про реєстрацію права власності спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Специфіка інших видів наслідування:

Якщо у спадок отримано транспортний засіб, для оформлення свого права власності на нього необхідно перереєструвати автомобіль в сервісному центрі МВС.
Реєстрація права власності на земельний пай в спадок проводиться в територіальному органі Держгеокадастру.
Успадковані корпоративні права — частки у статутному капіталі господарських товариств — оформляються шляхом внесення змін до установчих документів цих товариств та їх державної реєстрації.
Спадкування прав інтелектуальної власності також має свою специфіку. Спадкоємець має звернутися до Укрпатенту для перереєстрації охоронного документа на об’єкт інтелектуальної власності на своє ім’я.

Отримання спадщини — це не лише набуття прав, але й обов’язків. Разом зі спадковим майном до спадкоємців переходять і борги спадкодавця. Відповідальність по таких боргах обмежується вартістю успадкованого активу. Якщо спадкоємців кілька, вони несуть солідарну відповідальність по боргах спадкодавця.

У певних випадках після отримання свідоцтва про право на спадщину доведеться сплатити податок на доходи фізичних осіб. Ставка цього податку залежить від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем:

0% — для спадкоємців першої та другої черги;
5% — для спадкоємців, які не відносяться до першої та другої черги;
18% — для спадкоємців-нерезидентів незалежно від ступеня споріднення.

Податок сплачується з чистої вартості успадкованого майна протягом 60 днів з дня отримання свідоцтва про право на спадщину.

Підсумовуючи, можна сказати, що отримання спадщини за заповітом — це послідовний процес, що включає прийняття спадщини, оформлення прав на спадкове майно та його розподіл між спадкоємцями. На кожному етапі необхідно вчинити певні юридично значущі дії у встановлені строки. Чітке дотримання процедури оформлення спадщини та розуміння своїх прав й обов’язків як спадкоємця дає змогу уникнути багатьох проблем та успішно реалізувати свої спадкові права.