ВСТАНОВЛЕННЯ ІНВАЛІДНОСТІ ТА СТУПЕНЮ ІНВАЛІДНОСТІ У ПОЛЬЩІ

Підготовано Фундацією Інститут верховенства права на замовлення Данської ради у справах біженців

2 жовтня 2023 р.

Інвалідність та рішення про інвалідність і ступінь інвалідності

Відповідно до Закону від 27 серпня 1997 року про професійну та соціальну реабілітацію та працевлаштування інвалідів, «інвалідність» означає «постійну або періодичну нездатність виконувати соціальні ролі внаслідок постійного або тривалого порушення здатності організму, зокрема, що призводить до непрацездатності». Інвалідність у Польщі стосується ситуації, в якій людина має труднощі у виконанні повсякденної діяльності або участі в суспільному житті через різні типи обмежень здоров’я, як фізичного, так і психічного. Однак саме рішення (довідка) є офіційним документом, виданим компетентними установами чи органами з метою підтвердження чи оцінки певних питань чи умов. Рішення про інвалідність і рішення про ступінь інвалідності – це дві різні оцінки, які видають відповідні установи. Перша - для підтвердження інвалідності даної особи, друга - для визначення ступеня цієї інвалідності (обмеження за здоров'ям).

Рішення про інвалідність видається особам, які не досягли 16-річного віку, якщо вони мають фізичні або психічні вади, що утримуються протягом тривалого періоду (очікувана тривалість - понад 12 місяців), зумовлені вродженими дефектами, хронічними захворюваннями або ушкодженням організму. Ці особи потребують повного догляду або допомоги у виконанні основних повсякденних життєвих справ, що виходять за межі підтримки, характерної для їхнього віку. Рішення про інвалідність видається безстроково, але не довше ніж до досягнення дитиною 16-річного віку.

Особам, які досягли 16-річного віку, видається рішення про ступінь інвалідності. У ньому вказується ступінь інвалідності: важкий, середній або легкий.

·       До важкого ступеня інвалідності відноситься особа, функції організму якої суттєво обмежені, що не дозволяє виконувати роботу або дозволяє працювати лише в особливих, захищених умовах. Крім того, для виконання соціальних ролей ця людина потребує постійного або тривалого догляду та підтримки з боку інших людей через нездатність функціонувати самостійно.

·       До інвалідності середнього ступеня відноситься особа, функції організму якої помірно обмежені, що може призвести до непрацездатності або здатності працювати лише в захищених умовах. Крім того, для виконання соціальних ролей людині може знадобитися тимчасова або часткова допомога сторонніх осіб.

·       Легкий ступінь інвалідності стосується особи, функції організму якої порушені, та впливають на її здатність виконувати роботу порівняно з особою з аналогічною професійною кваліфікацією та повною фізичною та розумовою дієздатністю. Крім того, така особа може мати обмеження у виконанні соціальних ролей, які можна компенсувати шляхом оснащення її ортопедичними виробами, допоміжними чи технічними засобами.

Рішення про ступінь інвалідності видаються на обмежений або необмежений період, залежно від того, чи, згідно з медичними показами, є ймовірність поліпшення стану здоров'я. Ступінь інвалідності має важливе значення з точки зору надання різних форм підтримки, соціальних виплат, медичної допомоги та спеціальної освіти людям з інвалідністю в Польщі.

Таким чином, рішення про інвалідність або ступінь інвалідності є офіційним підтвердженням того, що особа є особою з інвалідністю (у випадку дітей) і додатково вказує на ступінь інвалідності (для осіб старше 16 років). З таким рішенням можна подати заяву на отримання різних видів допомоги, виплат та пільг.

Довідка про інвалідність або групу інвалідності, видана в Україні

Довідки про інвалідність (групу інвалідності), видані в Україні, не визнаються в Польщі. Згідно з польським законодавством, такі документи не підтверджують статусу особи з інвалідністю на території Польщі. Звичайно, існують деякі програми, в яких враховуються також і довідки про інвалідність (групу інвалідності), видані в Україні.

Наприклад, відповідно до Постанови Ради Міністрів від 24 червня 2022 року про внесення змін до Постанови про граничний розмір грошової допомоги для забезпечення громадян України житлом та харчуванням, умови надання цієї допомоги та продовження терміну її виплати – ґміна може продовжити виплату грошової допомоги на період понад 120 днів, якщо громадянин України забезпечений житлом та харчуванням, а також якщо він відповідає одному з наступних критеріїв, серед іншого: має документ, що підтверджує 1-шу або 2-гу групу інвалідності, виданий відповідно до української системи встановлення інвалідності (допомога призначається на особу з інвалідністю, особу, яка здійснює догляд за нею, та на кожну неповнолітню дитину цих осіб).

Тим не менш, для того, щоб скористатися правами, що випливають з довідки про інвалідність (ступінь інвалідності), громадянин України повинен отримати рішення (довідку) про інвалідність відповідно до процедур, що діють у Польщі. Станом на сьогодні довідки (рішення) для громадян України видаються за тими ж правилами, що і для громадян Польщі.

Якщо громадянин України хоче отримати рішення про інвалідність (ступінь інвалідності) в Польщі, то повинен пройти описану нижче процедуру, яка поширюється також на громадян Республіки Польща. Крім того, для процедури отримання рішення необхідно мати номер PESEL.

Процедура отримання рішення про інвалідність або ступінь інвалідності

Рішення видається на підставі поданої заяви. Належним чином заповнена та підписана заява надсилається до міської чи повітової комісії з питань встановлення інвалідності за місцем проживання. Адреси повітової комісії з питань встановлення інвалідності можна перевірити на сторінці https://www.gov.pl/attachment/42d7338c-547a-48d3-a96c-b0a069427f8b Заяву на отримання рішення (довідки) може подати:

·       особа з інвалідністю, якщо вона досягла 18 років;

·       законний представник особи з інвалідністю, наприклад, один із батьків, опікун або піклувальник (якщо особа з інвалідністю не досягла 18 років або є недієздатною);

·       центр соціальної допомоги (уповноважена особа), але за згодою особи з інвалідністю або його законного представника.

Зразок (бланк) заяви можна отримати в повітовій або міській комісії з питань встановлення інвалідності або завантажити з веб-сайту відповідного відділу (див., наприклад, веб-сайт Міської комісії з питань встановлення інвалідності у Варшаві https://wcpr.pl/nasze-uslugi/osoby-niepelnosprawne/orzekanie-o-niepelnosprawnosci#PLIKI). До заповненої заяви на отримання рішення про інвалідність або ступінь інвалідності потрібно буде додати такі документи (додатки):

1. Медична документація - наприклад, виписки зі стаціонарного лікування, результати аналізів, висновки лікарів-спеціалістів, протоколи операції, висновки з консультацій, плани лікування та інші.

2.     Медична довідка про стан здоров’я – бланк можна отримати в міській або повітовій комісії з питань встановлення інвалідності або завантажити з веб-сайту (наприклад, на веб-сайті Муніципальної комісії з питань встановлення інвалідності у Варшаві https://wcpr.pl/nasze-uslugi/osoby-niepelnosprawne/orzekanie-o-niepelnosprawnosci#PLIKI). З цією довідкою потрібно звернутися до лікаря, у якого проходить лікування, і попросити його заповнити її. Довідка дійсна протягом 30 календарних днів від дати її заповнення лікарем, тому слід подбати про те, щоб подати документи, поки вони ще дійсні. У довідці для заяви про встановлення інвалідності міститься лише опис захворювання, тоді як в довідці для заяви про встановлення ступеня інвалідності, крім опису стану здоров'я, вказано також діагноз основного захворювання та супутніх захворювань, підтверджений актуальними результатами діагностичних досліджень.

3.     Документ, що посвідчує особу (для іноземців додатково довідка про присвоєння номеру PESEL).

4.     У випадку неповнолітнього, до заяви варто додати шкільну документацію, наприклад, висновки шкільного педагога або документи, що стосуються освітніх потреб.

5.     Інші важливі документи, які можуть вплинути на встановлення факту інвалідності або ступеня інвалідності.

Медична документація та документи, що посвідчують особу, повинні бути додані у вигляді копій разом з оригіналами для ознайомлення (оригінали повертаються після засвідчення відповідності копій). Крім того, медична документація, зміст якої є іноземною мовою, вимагає перекладу на польську мову присяжним перекладачем. Варто також врахувати, що у випадку відсутності медичної документації (наприклад, у випадку втрати документів через війну в Україні) необхідно буде провести комплексне обстеження для встановлення факту наявності та причини інвалідності, особливо при захворюваннях і проблемах, невидимих для особи, не залученої до діагностичного процесу.

Якщо документація, що додається до заяви, є недостатньою і заявник не дотримався терміну, встановленого для її доповнення, заява буде залишена без розгляду. У випадку суперечливої інформації в наданих документах можливе направлення на спеціалізоване обстеження до воєводської комісії з питань встановлення інвалідності.

Після подачі заяви слід дочекатися листа з повідомленням про дату засідання комісії. Під час засідання буде проведено обстеження для оцінки стану здоров'я відповідної особи. Участь у засіданні є обов'язковою і необхідно з'явитися у вказане місце у зазначену дату. Лише у виняткових ситуаціях, таких як хвороба або нещасний випадок (що має бути відповідно підтверджено), можна попросити про перенесення дати. У випадку тривалої і відповідно документованої хвороби існує ймовірність того, що засідання комісії може відбутися також і без заявника, або ж, у випадку необхідності, засідання може бути проведене за місцем проживання особи. У будь-якому випадку, в рамках засідання комісія, що приймає рішення, повинна оглянути особу, щоб встановити обсяг обмежень, наявність інвалідності і, можливо, встановити ступінь інвалідності. Тільки після проведення цієї процедури може бути винесено рішення.

Зміст рішення про інвалідність або ступінь інвалідності

Рішення містить, зокрема:

·       ідентифікацію органу, який видав рішення,

·       дату видачі рішення,

·       дату подання заяви,

·       правові підстави для видачі рішення,

·       ім'я та прізвище відповідної особи, відносно якої видано рішення,

·       номер PESEL,

·       номер документа, що посвідчує особу відносно якої видано рішення,

·       встановлення або відмова у встановленні інвалідності чи то встановлення або відмова у встановленні ступеня інвалідності,

·       символ або символи причини інвалідності,

·       дата або період, коли виникла інвалідність,

·       період, на який призначено інвалідність,

·       показання, визначені експертною комісією,

·       причини,

·       вказівки щодо права на апеляцію,

·       підпис із зазначенням прізвища голови комісії з питань встановлення інвалідності та інших членів комісії.

Дуже важливим моментом у винесеному рішенні є дата виникнення інвалідності, адже від її визначення залежить отримання допомоги на догляд (zasiłku pielęgnacyjnego). Інколи буває важко точно визначити дату виникнення інвалідності або ж інвалідність виникла у віці до 16 років, але заява про встановлення інвалідності не була подана протягом багатьох років. У таких ситуаціях важливо надати медичну документацію яка б доводила, що інвалідність існувала до 16 років, тоді можливим буде визначити фактичну дату виникнення інвалідності.

Відповідно до Закону від 27 серпня 1997 року про професійну і соціальну реабілітацію та зайнятість осіб з інвалідністю, у виданому рішенні, крім встановлення інвалідності або ступеня інвалідності, зазначається до трьох позначень причини інвалідності та покази, що стосуються:

1) відповідного працевлаштування, адаптованого до психофізичних можливостей відповідної особи,

2) навчання, в тому числі спеціалізованого навчання,

3) працевлаштування у закладі професійної діяльності,

4) участь в ерготерапії,

5) необхідності забезпечення ортопедичними виробами, допоміжними та технічними засобами для підтримки для поліпшення повсякденного функціонування особи,

6) використання системи громадської підтримки для забезпечення незалежного проживання, що включає соціальні, соціально-побутові, лікувальні та реабілітаційні послуги, які надаються різними установами соціальної допомоги, громадськими організаціями та іншими установами,

7) необхідність постійного або тривалого стороннього догляду чи допомоги іншої особи у зв'язку зі значним обмеженням здатності до самостійного функціонування;

8) необхідність постійної або тривалої співпраці опікуна дитини в процесі лікування, реабілітації та виховання,

9) виконання інвалідом передумов для видачі паркувального талона.

Варто зазначити, що підставою для отримання допомоги по догляду є показники, зазначені у пунктах 7 та 8 (якщо вони вказують на те, що особа їх потребує).

Плата за отримання рішення про інвалідність або ступінь інвалідності

Заява про отримання рішення про інвалідність або ступінь інвалідності не передбачає жодної плати.

Терміни видачі рішення про інвалідність або ступінь інвалідності

Письмова інформація з датою запланованого засідання має бути надіслана протягом одного місяця з моменту подачі заяви із вкладеннями, або протягом двох місяців, якщо випадок складний і потребує додаткового часу на розгляд комісією з питань встановлення інвалідності. У такій ситуації орган заздалегідь повідомить про продовження терміну і пояснить причини такого рішення.

Рішення (довідка) про інвалідність або ступінь інвалідності має бути видана протягом 14 календарних днів після засідання комісії. Рішення можна отримати поштою за адресою, вказаною у самій заяві, або особисто за місцем знаходження органу, що видає рішення. Строк розгляду справи та винесення рішення може бути продовжено у разі відсутності повної документації або у зв’язку із необхідністю зміни дати засідання.

Оскарження (odwołanie) рішення про інвалідність або ступінь інвалідності

Оскарження рішення про інвалідність або ступінь інвалідності – це процес, під час якого особа, яка звертається за рішенням, - якщо вона повністю або частково не згодна з прийняти рішенням - подає письмову апеляцію для перегляду справи.

Якщо особа не погоджується з рішенням про інвалідність або ступінь інвалідності (наприклад, було видано негативне рішення або рішення було видано на занадто короткий період), вона має право подати апеляцію до воєводської комісії з питань встановлення інвалідності. Це необхідно зробити через повітовий/міський орган, який видав рішення, а той направить апеляцію до воєводського органу. Термін подання апеляції становить 14 календарних днів з дня отримання рішення. Воєводська комісія може викликати апелянта на ще одну медичну комісію, а також може направити його на додаткове обстеження до лікаря-спеціаліста. Після цього приймається рішення, чи вона погоджується з попереднім рішенням міської/повітової комісії, чи скасовує його. Після цього апелянта повідомляють про видачу нового рішення.

Якщо особа не задоволена рішенням воєводського органу, вона може звернутися до суду з питань праці та соціального забезпечення. Для цього необхідно подати апеляційну скаргу через воєводський орган, який прийняв рішення. Термін подачі апеляційної скарги становить 30 днів з моменту отримання рішення.

Найважливіша інформація щодо можливості оскарження рішення комісії про встановлення інвалідності (строки, органи) повинна бути зазначена в інструкції в кінці рішення.

Права, що випливають з рішення про інвалідність або ступінь інвалідності

Рішення про інвалідність або про ступінь інвалідності є офіційним документом, на підставі якого людина може подати заяву на отримання різних пільг, допомог і виплат. Залежно від рішення (довідка про інвалідність або ступінь інвалідності) і, відповідно, від ступеня інвалідності, належні права теж відрізнятимуться. Найпоширеніші права включають в себе між іншим:

• право на допомогу по догляду (zasiłek pielęgnacyjny), виплата по догляду (świadczenie pielęgnacyjne), допомогу по опіці (świadczenie opiekuńcze), допомогу на житло (dodatek mieszkaniowy), паркувальну картку (karta parkingowa) та інші,
• пільги:

o  податкові,

o  на проїзд у громадському транспорті,

o  культурні та спортивні заходи,

o  лікувальні,

o  реабілітаційні,

• сприяння працевлаштуванню в закладі професійної діяльності або e т.зв. захищеному робочому місці (тобто у закладі, в якому працюють люди з інвалідністю),
• привілеї для працівників, включаючи право на додаткову щорічну відпустку, більш тривалі перерви або скорочений робочий день,
• сприяння працевлаштуванню - роботодавець має додаткові привілеї в ситуації працевлаштування особи з інвалідністю (залежно від ступеня інвалідності),
• підтримка з коштів PFRON - співфінансування засобів для реабілітаційного перебування, реабілітаційного обладнання, ортопедичних виробів, допоміжних товарів та технічної допомоги, які полегшують життєдіяльність даної людини.

Варто зазначити, що конкретні права можуть відрізнятися в залежності від місця проживання особи з інвалідністю, а також від ступеня та виду інвалідності. Особи з інвалідністю або опікуни повинні звернутися до місцевих органів влади, організацій та установ, які можуть надати додаткову інформацію з цього питання. Отримання рішення (довідки) про інвалідність не гарантує автоматичного призначення пільг, допомог та виплат. Надання конкретних пільг і допомог часто вимагає додаткових кроків: наприклад, подачі заяви та отримання відповідного посвідчення чи іншого документу. Більш детальну інформацію про права відповідно до рішення про інвалідність або ступінь інвалідності можна отримати в центрі соціальної допомоги, центрі допомоги сім'ї, центрі зайнятості, міському або повітовому управлінні, податковій інспекції тощо.

Посвідчення особи з інвалідністю

Після отримання рішення про інвалідність або ступінь інвалідності існує можливість отримати посвідчення особи з інвалідністю – офіційного документу, що підтверджує наявність інвалідності у цієї особи. Ця ідентифікаційна картка може надавати вам право на різні знижки, пільги чи права, які доступні людям з інвалідністю, наприклад, пільговий або безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Проте особи, які не мають посвідчення, можуть використовувати рішення (довідку) про інвалідність або ступінь інвалідності як документ, що підтверджує їхнє становище та право на певні пільги та переваги (у поєднанні з документом, що посвідчує особу).

Для того, щоб отримати посвідчення, необхідно подати відповідну заяву до повітової або міської комісії з питань встановлення інвалідності. Заява подається після отримання юридично дійсного та остаточного рішення щодо інвалідності або ступеню інвалідності. До заяви додаються копія та оригінал (для ознайомлення) остаточного рішення про інвалідність, копія та оригінал (для ознайомлення) документа, що посвідчує особу заявника, а також фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см. У випадку іноземця, додатково слід надати копію та оригінал (для огляду) довідки про присвоєння номера PESEL. Якщо заяву подає законний представник, можуть знадобитися додаткові документи.

Посвідчення особи з інвалідністю видається на термін дії рішення (довідки), але не довше ніж на 5 років для дітей та підлітків віком до 16 років або 10 років, якщо посвідчення засвідчує ступінь інвалідності і його власник не досяг 60 років. Особам, яким виповнилося 60 років, посвідчення може бути видане на строк дії рішення, без обмеження строку його дії до 10 років, або безстроково. Процес отримання посвідчення є безкоштовним, але за необхідності отримання дубліката посвідчення потрібно сплатити збір у розмірі 15 злотих.