Права та обов'язки людини

Інститут основних прав людини сформувався в сучасному вигляді, проте його підвалини почали формуватися ще за часів Давньої Греції та Риму. Розповсюдження монархій та інших форм правління з концентрацією влади в руках обмеженого кола осіб у країнах Європи не сприяло популяризації ідей рівності. Тільки після першої Французької революції ситуація почала поступово змінюватися. Сучасного вигляду концепція набула вже у 20 столітті після Другої світової війни.

Що таке права людини

Права людини — це принципи та норми, що визначають стандарти та умови життя конкретної особи зокрема та всього демократичного суспільства загалом. Принцип їх дотримання повинен бути закріплений на рівнях міжнародного та національного законодавства. Окрім самого декларування в нормативно-правових актах, має існувати механізм, що забезпечує таке дотримання та захист у разі порушення.

У національному законодавстві України, а саме в ст. 3 Конституції закріплено таке:

“Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.”

Також усі люди вільні й рівні у своїй гідності та правах, які вважаються невідчужуваними та непорушними.

Більш конкретизовані конституційні права людини викладені в другому розділі Конституції. Список прав людини і громадянина не є вичерпним, за потреби перелік може доповнюватися. На міжнародному рівні фундаментальність та важливість принципу закріплена в Загальній Декларації прав людини, яку прийняла Загальна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року. Їх можна назвати конвенційними.

Види прав та їх значення

Виділяють кілька різновидів прав людини. Усі вони важливі для нормального існування особи.

Особисті права людини

Закріплюють можливості для біологічного існування людини, збереження психічного здоров’я, світогляду та духовності. Таким чином, людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність, повагу до гідності, вільний розвиток особистості, свободу світогляду і віросповідання, пересування тощо.

Громадянські права та політичні

Захищають людину як громадянина конкретної держави від порушень із боку державних органів, закріплюють можливість брати участь у політичному житті. До громадянських належать права на доступ до інформації, свободу об’єднань, участь в управлінні державними справами, доступ до державної служби, мирні зібрання, звернення громадян тощо.

Соціальні права 

Закріплюють та забезпечують належний рівень соціального життя та розвитку. Це право на працю та відпочинок, медичну допомогу та охорону здоров'я, освіту, соціальне забезпечення тощо.

Економічні права

Визначають права та свободи людини й громадянина у сфері розподілу, обміну та використання матеріальних благ, інші можливості у сфері виробництва та торгівлі. До них належать право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності, займатися виробничою діяльністю тощо.

Обов'язки громадянина України

Основні обов'язки також закріплені в Конституції:

• захищати Вітчизну;
• шанувати державні символи;
• не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині;
• сплачувати податки та збори;
• дотримуватися Конституції та законів України;
• не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Права і обов’язки громадян України нерозривно пов’язані між собою. Деякі обов’язки набуваються з настанням певного віку, наприклад, захист Вітчизни. А деякі — з моменту набуття нового статусу: наприклад, з отриманням водійського посвідчення та набуттям статусу водія в особи з’являються обов’язки водія.