Обов'язок батьків щодо утримання дітей: аліменти та додаткові витрати

Згідно з українським законодавством, для батьків встановлений обов’язок щодо забезпечення та утримання своїх дітей.

Українське законодавство встановлює такі види забезпечення дітей, як сплата аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат, які не покриваються аліментами та є окремими від аліментів.

Аліменти – що це?

Аліменти – певний встановлений державою обов’язок одного з батьків сплачувати кошти на утримання своєї дитини. Аліменти можуть сплачуватись добровільно або стягуватись примусово за рішенням суду.

Добровільна сплата аліментів може базуватись на усній домовленості батьків дитини щодо порядку, періодичності та суми коштів до сплати, а також може бути закріплена письмовою домовленістю, яка може бути оформлена у вигляді договору, де погоджено умови.

Примусове стягнення аліментів можливе або за рішенням суду в позовному провадженні, або в наказному провадженні. Після набрання рішенням суду законної сили можна отримати виконавчий лист та передати справу до органів виконавчої служби, де на боржника буде відкрито виконавче провадження та виконавцем будуть вжиті заходи щодо стягнення аліментів з особи.

Тобто, аліменти слугують для забезпечення потреб дитини в харчуванні, оплати школи або дитячого садка, придбання одягу для дитини та організації дозвілля.

І якщо цих коштів недостатньо, необхідно звертатись до іншого з батьків для врегулювання питання про стягнення додаткових коштів.

Якими можуть бути додаткові витрати ?

Законодавством встановлено обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах. Такі витрати можуть бути пов’язані з особливими обставинами, наприклад, розвиток здібностей дитини, її хвороба, каліцтво тощо.

Сьогодні існує певна юридична практика, де національні суди визнали додатковими такі витрати:

• Додаткові витрати на лікування дитини (наприклад, потреба в ліках, проходження медичного огляду, або заміна контактних лінз).

• Додаткові витрати на розвиток здібностей дитини, зокрема: придбання спортивного обладнання, музичних інструментів, ноутбуку для навчання тощо.

• Також до додаткових витрат також можна віднести витрати, пов’язані з навчанням у закордонних навчальних закладах та інші.

Звісно, для задоволення позовних вимог щодо стягнення додаткових витрат позивач повинен володіти певними доказами таких витрат. Якщо це придбання музичного інструменту або спортивного обладнання, то мають бути чеки на таке придбання. Якщо це додаткові витрати на лікування, то тут може бути доказом медична карта хворого із зазначеними діагнозами та зазначеним лікуванням, відповідні чеки з аптеки або медичного закладу.

Тобто в доведенні факту додаткових витрат позивач повинен надати докази, які беззаперечно підтверджують такі витрати.

Також при розгляді справи суд з’ясовує певні обставини, серед яких можуть бути:

• Чи була надана згода обома батьками на навчання дитини в приватному навчальному закладі у разі такого навчання?

• У разі відвідування дитини курсів вокалу або секції з боксу, чи сприяють ці курси розвитку здібностей та відповідають бажанням дитини?

При розгляді позовної заяви про стягнення додаткових витрат на дитину суд в кожному випадку підходить індивідуально, тому до таких справ не застосовується шаблонний підхід.